Наш край

Чертіжне й Лаборецька височина

Чертіжне (Čertižné) — село в окрузі Меджилабірці на північному сході Словаччини, поблизу польського кордону. Це Лаборецька височина (Laborecká vrchovina): пологі флішові схили із сухими луками та пасовищами, які полюбляє чебрець.

Охоронювана ландшафтна область Східні Карпати

Територія належить до CHKO Východné Karpaty — великої охоронюваної області, а не суворого заповідника. Вона охоплює частини п’яти округів, переважно Лаборецьку височину, і займає 25 307 гектарів. За оцінкою Державної служби охорони природи¹, тут налічується близько 2 000 видів рослин.

Що тут дозволено

У Словаччині є п’ять рівнів охорони природи: перший — найм’якший, п’ятий — найсуворіший.

• На основній території області діє другий рівень. Державна служба охорони природи прямо зазначає: збирання трав дозволено без згоди природоохоронного органу.
• У невеликих ділянках із третім–п’ятим рівнями — природних і національних заповідниках, пам’ятках природи та їхніх охоронних зонах — заборонено збирати рослини й плоди та сходити з позначених маршрутів.
• Thymus serpyllum не є охоронюваним видом і не включений до відповідного словацького переліку. Видова охорона не обмежує його збирання.
• На чужих і лісових землях потрібна згода власника або управителя. Лісовий закон, зокрема, забороняє надмірне збирання. Збирання для себе зазвичай допускається, комерційні обсяги слід погоджувати.

Компетентна установа — адміністрація охоронюваної ландшафтної області Східні Карпати в Меджилабірцях.

Русинський край

Тут живуть русини; лемківський діалект поширений у прикордонних районах Словаччини, Польщі й України. В українській та русинській традиції чебрець використовували й обрядово — для ароматичного обкурювання, зокрема під назвою богородична трава.

Застереження: точних етноботанічних записів для лемківських сіл північно-східної Словаччини у доступних наукових джерелах мало. Наведене стосується української та русинської традицій загалом, а не конкретно Чертіжного.

Назва та легенда

За народною легендою, materina dúška — мати, яка перетворилася на запашну квітку й оберігає дітей. Звідси означення materina, «материна», від кореня mati — мати. Чеський поет Карел Яромір Ербен переповів легенду у вступному вірші збірки Kytice.